Для вас, батьки!

anja — Thu, 16 Jan 2014 21:08:58 GMT

Мовлення – це психічний процес, який дає можливість дитині пізнавати нове та обмінюватись інформацією з навколишнім світом. Якщо мовлення дитини страждає, тобто є недорозвиненим, дитина не може у повному обсязі пізнавати нове та виражати власні думки.
Існує багато видів мовленнєвих порушень, які об’єднані у медичну та педагогічну класифікації.
Ми з вами розглянемо найбільш поширені порушення мовлення дітей дошкільного віку із збереженим інтелектом:
Дислалія – порушення звуковимови при нормальному слуху та збереженій іннервації мовленнєвого апарату. Це виявляється у спотвореній вимові звуків.
Дизартрія стертої форми – порушення звуковимови, внаслідок недостатньої іннервації м’язів мовленнєвого апарату. Це виявляється також у спотвореній вимові звуків.
Різниця між цими порушеннями виявляється у важкості постановки та автоматизації звуків у зв’язному мовленні при дизартрії стертої форми та більш легкій роботі - при дислалії.
Загальний недорозвиток мовлення – це порушення зв’язного мовлення дитини. Виявляється у тому, що дитині важко пояснити власні бажання, важко розповісти про про те, що вона робила сьогодні.
Заїкання – це порушення темпо-ритмічної сторони мовлення. Виявляється у тому, що дитина запинається на окремих словах або звуках внаслідок судом мовленнєвого апарату. Заїкання (або логоневроз – діагноз невропатолога) лікується медикаментозно для зменшення кількості судом, а в подальшому і повного їх зникнення. Налагодження темпо-ритмічної сторони мовлення проводить вчитель-логопед після курсу лікування медикаментами.
Таким чином, коли ми знаємо мовленнєвий діагноз дитини, тоді можемо правильно підбирати методи роботи для корекції її мовлення.
При дислалії та дизартрії стертої форми необхідно виконувати артикуляційні вправи, а після постановки логопедом правильної ізольованої вимови звуків, їх можна закріплювати у складах, словах, словосполученнях, реченнях, чистомовках, скоромовках та віршах.
При загальному недорозвитку мовлення необхідно поповнювати словник дитини назвами предметів (іграшки, овочі, фрукти, одяг, меблі, дикі та домашні тварини, птахи; кольори, фігури), а також назвами дій (біжить, стоїть, сидить, їсть, лежить, спить, тримає, дає, бере і т.д.) та ознаками предметів (за величиною, за формою, за кольором, за смаком, на дотик і т.д.). Якщо словник дитини буде містити достатню кількість таких слів, тоді ваша дитина почне будувати речення та без проблем пояснювати власні думки та бажання.
При заїканні необхідно виконувати вправи для розвитку загальної моторики, мілкої моторики, артикуляційні вправи та вправи для розвитку дихання.
Рекомендовані завдання, які Ви можете знайти на даному сайті:
Дислалія – артикуляційні вправи, вправи для розвитку мовленнєвого дихання, фонематичного (мовленнєвого) слуху, ігри для закріплення правильної вимови звуків.
Дизартрія стертої форми – артикуляційні вправи, вправи для розвитку мілкої моторики та мовленнєвого дихання, фонематичного (мовленнєвого) слуху, ігри для закріплення правильної вимови звуків.
Загальний недорозвиток мовлення – поповнення словника дитини (альбом розвитку мовлення), вправи для розвитку мілкої моторики та мовленнєвого дихання, фонематичного (мовленнєвого) слуху.
Заїкання – вправи для розвитку моторики (рук, тулуба, ніг), мовленнєвого дихання, артикуляційні вправи.
Якщо у дитини немає мовленнєвих порушень, але Ви хочете сприяти повноцінному розвитку мовлення, тоді використовуйте для роботи артикуляційні вправи, вправи для розвитку мовленнєвого дихання, мілкої моторики та фонематичного (мовленнєвого) слуху.

Роль мовлення в житті дитини.

anja — Tue, 08 Feb 2011 14:45:45 GMT

Правильне мовлення – одна з найважливіших умов всебічного повноцінного її розвитку. Якщо у дитини збагачене та правильне мовлення, то їй легко висловлювати свої думки, вона має широкі можливості у пізнанні оточуючого світу, змістовні та повноцінні стосунки з однолітками та дорослими, активніше здійснюється її психічний розвиток. Мовленнєві порушення можуть стати суттєвою перешкодою до успішного навчання у школі, особливо при оволодінні читанням та письмом.

Основною метою логопедичних занять є корекція та профілактика мовленнєвих порушень. У роботі з дитиною логопед використовує цікавий та яскравий дидактичний матеріал, орієнтується на вікові та індивідуальні особливості дитини, її індивідуальні ритми, потреби та можливості. Індивідуальний план роботи розробляється після обстеження дитини. Терміни, за які можливо виправити мовленнєві порушення, індивідуальні та залежать від ступеня їх важкості, будови та функціонування мовленнєвого апарату, підтримки дитини у подоланні порушень з боку батьків.

Логопедичні заняття передбачають:

* Діагностику мовленнєвих порушень;

* Масаж мовленнєвих органів;

* Мовленнєву гімнастику;

* Корекцію звуковимови ( постановку звуків, їх автоматизацію, диференціацію, введення у мовлення);

*Корекцію темпо-ритмічної сторони мовлення;

* Розширення словникового запасу;

* Формування граматичної сторони мовлення;

* Розвиток зв`язного мовлення;

* Формування звукового аналізу та синтезу;

* Формування фонематичного слуху;

* Розвиток мілкої моторики;

* Розвиток психічних процесів (пам`яті, уваги, мислення).

Вчитель-логопед Анна Ігорівна

Для вас, батьки!

Роль мовлення в житті дитини.